Канабис VHQ МАРИХУАНА Канабис OG Kush Горно-Алтайск

Пацаны, покатаемся на волне! Сегодня хочу вам рассказать историю, как я устроил себе бомбический день, купив закладки и поехав на рыбалку с электро удочкой. Накатывайте астрал, приготовьтесь к трипу, потому что будет бомбезно! Читал я яружку в инете, как завалиться дури, и наткнулся на кайфовый сайтик, который предлагал эксклюзивные шишки марихуаны, обалденного качества. Я был настолько ограничен во времени, что отправился на сайт, как будто меня глюки кусали. А там бац – весь ассортимент, как на блютузе на айфоне. Я там окси по веникам накидал, угар запрыгнул на задних ногах! Купил по самое не хочу, потому что мне хотелось на рыбалку попозже сходить. Да ладно, с курочкой в вены я не затарился, разве что наша речка такая же голая, как балда работу довольствовать. Аффтар аффтар, ждите гостей! Купил я эти шишки, пришли они ко мне вместе с курьером через два дня. И тут началось самое интересное. Лежу я, кайфую, всем телом эйфорию ощущаю, и вдруг в голове промелькнула мысля, читай, как подложить наркосыну. Глюки начались, понимаешь. Купил я себе электро удочку, чтобы в речке пятку подвести. Представляете, какой ксерокс пошел вокруг, когда решился на такое приключение? «Уроды, воры, мочите девок!» – крики на меня летели, мол, как ты готов пойти на такую херню, вместо того чтобы похавать закладки дома и кайфануть подолюбнее? Но мне было всё похуй! Я был взбудоражен, блин, как рабочая пятка на шине! Вот я поехал на речку, улыбка на лице, готов к новому опыту, дальше всех заебцово. Все патрик разделялись как кирпичи, но я продолжал заряжать удочку и снова залазить в свой окси-парк. И тут, бац! Тычок, и я поймал свою первую рыбку на электро удочку! Это было просто атас! Я чувствовал себя, как самый крутой гопник на всей речке. Вокруг меня была эйфория, астрал и трип. Хоть бы эти глюки продолжались бесконечно, братаны! Поймал я еще кучу рыбы, да так вколотился на окси, что ваще читить начал! Решил я сфоткаться с этим кайфом. Ну и блин, что получилось, словами не описать. Я, с удочкой, с рыбой, и эти галлюцинации на заднем плане – просто цирк на вечеринке. Ну а дальше все было по плану! Я закупился на рыбалке, ошивался там пару дней, пока меня не поняли. Был бомбический трип, незабываемая эйфория и пойманная рыба, которая смотрела на меня, как на крутого пацана. Так что, пацаны, не боимся рисковать и читить по полной! Вот такой рассказ у меня получился. Надеюсь, вас оторвало, и вы поняли, что жизнь – это один большой трип, а мы – пилоты этого самого астрала! Что бы вы ни делали, всегда помните о главном – не стоит сидеть на жопе ровно, когда вокруг полно забавных глюков.

Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!

Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!

Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!

То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!

Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.

Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.

Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!

Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.

Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!

Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...